CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Цар. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2-я книга Царств

Глава 19

1 И сказали5046 Иоаву:3097 вот, царь4428 плачет1058 и рыдает56 об Авессаломе.53

2 И обратилась победа8668 того дня3117 в плач60 для всего народа;5971 ибо народ5971 услышал8085 в тот день3117 и говорил,559 что царь4428 скорбит6087 о своем сыне.1121

3 И входил935 тогда народ5971 в город5892 украдкою,1589 как крадутся1589 люди5971 стыдящиеся,3637 которые во время сражения4421 обратились5127 в5127 бегство.5127

4 А царь4428 закрыл3813 лице6440 свое и громко14196963 взывал:2199 сын1121 мой Авессалом!53 Авессалом,53 сын1121 мой, сын1121 мой!

5 И пришел935 Иоав3097 к царю4428 в дом1004 и сказал:559 ты в стыд3001 привел сегодня3117 всех слуг5650 твоих, спасших4422 ныне жизнь5315 твою и жизнь5315 сыновей1121 и дочерей1323 твоих, и жизнь5315 жен802 и жизнь5315 наложниц6370 твоих;

6 ты любишь157 ненавидящих8130 тебя и ненавидишь8130 любящих157 тебя, ибо ты показал5046 сегодня,3117 что ничто для тебя и вожди8269 и слуги;5650 сегодня я узнал,3045 что если3863 бы Авессалом53 остался жив,2416 а мы все умерли,4191 то тебе было бы приятнее;34775869

7 итак встань,6965 выйди3318 и поговори1696 к сердцу3820 рабов5650 твоих, ибо клянусь7650 Господом,3068 что, если ты не выйдешь,3318 в эту ночь3915 не останется3885 у тебя ни одного человека;376 и это будет для тебя хуже7489 всех бедствий,7451 какие находили935 на тебя от юности5271 твоей доныне.

8 И встал6965 царь4428 и сел3427 у ворот,8179 а всему народу5971 возвестили,5046 что царь4428 сидит3427 у ворот.8179 И пришел935 весь народ5971 пред лице3942 царя;4428 Израильтяне3478 же разбежались5127 по своим шатрам.168

9 И весь народ5971 во всех коленах7626 Израилевых3478 спорил1777 и говорил:559 царь4428 избавил5337 нас от рук3709 врагов341 наших и освободил4422 нас от рук3709 Филистимлян,6430 а теперь сам бежал1272 из земли776 сей, от Авессалома.53

10 Но Авессалом,53 которого мы помазали4886 в царя над нами, умер4191 на войне;4421 почему же теперь вы медлите2790 возвратить7725 царя?4428

11 И царь4428 Давид1732 послал7971 сказать559 священникам3548 Садоку6659 и Авиафару:54 скажите1696 старейшинам2205 Иудиным:3063 зачем хотите вы быть последними,314 чтобы возвратить7725 царя4428 в дом1004 его, тогда как слова1697 всего Израиля3478 дошли935 до царя4428 в дом1004 его?

12 Вы братья251 мои, кости6106 мои и плоть1320 моя — вы; зачем хотите вы быть последними314 в возвращении7725 царя4428 в дом его?

13 И Амессаю6021 скажите:559 не кость6106 ли моя и плоть1320 моя — ты? Пусть то и то сделает6213 со мною Бог430 и еще3254 больше3254 сделает,3254 если ты не будешь военачальником82696635 при мне,3942 вместо8478 Иоава,3097 навсегда!

14 И склонил5186 он сердце3824 всех Иудеев,3063 как одного259 человека;376 и послали7971 они к царю4428 сказать: возвратись7725 ты и все слуги5650 твои.

15 И возвратился7725 царь,4428 и пришел935 к Иордану,3383 а Иудеи3763063 пришли935 в Галгал,1537 чтобы встретить7125 царя4428 и перевезти5674 царя4428 чрез Иордан.3383

16 И поспешил4116 Семей,8096 сын1121 Геры,1617 Вениамитянин1145 из Бахурима,980 и пошел3381 с Иудеями3763063 навстречу7125 царю4428 Давиду,1732

17 и тысяча505 человек376 из Вениамитян1145 с ним, и Сива,6717 слуга5288 дома1004 Саулова,7586 с пятнадцатью25686240 сыновьями1121 своими и двадцатью6242 рабами5650 своими; и перешли6743 они Иордан3383 пред3942 лицем3942 царя.4428

18 Когда переправили5674 судно,5679 чтобы перевезти5674 дом1004 царя4428 и послужить62132896 ему, тогда Семей,8096 сын1121 Геры,1617 пал5307 пред3942 царем,4428 как только он перешел5674 Иордан,3383

19 и сказал559 царю:4428 не поставь2803 мне, господин113 мой, в преступление,5771 и не помяни2142 того, чем согрешил5753 раб5650 твой в тот день,3117 когда господин113 мой царь4428 выходил3318 из Иерусалима,3389 и не держи7760 того, царь,4428 на сердце3820 своем;

20 ибо знает3045 раб5650 твой, что согрешил,2398 и вот, ныне я пришел935 первый7223 из всего дома1004 Иосифова,3130 чтобы выйти3381 навстречу7125 господину113 моему царю.4428

21 И отвечал6030 Авесса,52 сын1121 Саруин,6870 и сказал:559 неужели Семей8096 не умрет4191 за то, что злословил7043 помазанника4899 Господня?3068

22 И сказал559 Давид:1732 что мне и вам, сыны1121 Саруины,6870 что вы делаетесь ныне мне наветниками?7854 Ныне ли умерщвлять4191 кого-либо в Израиле?3478 Не вижу3045 ли я, что ныне я — царь4428 над Израилем?3478

23 И сказал559 царь4428 Семею:8096 ты не умрешь.4191 И поклялся7650 ему царь.4428

24 И Мемфивосфей,4648 сын1121 Ионафана, сына Саулова,7586 вышел3381 навстречу7125 царю.4428 Он не омывал6213 ног7272 своих, не заботился6213 о бороде8222 своей и не мыл3526 одежд899 своих с того дня,3117 как вышел3212 царь,4428 до дня,3117 когда он возвратился935 с миром.7965

25 Когда он вышел935 из Иерусалима3389 навстречу7125 царю,4428 царь4428 сказал559 ему: почему ты, Мемфивосфей,4648 не пошел1980 со мною?

26 Тот отвечал:559 господин113 мой царь!4428 слуга5650 мой обманул7411 меня; ибо я, раб5650 твой, говорил:559 «оседлаю2280 себе осла2543 и сяду7392 на нем и поеду3212 с царем»,4428 так как раб5650 твой хром.6455

27 А он оклеветал7270 раба5650 твоего пред господином113 моим царем.4428 Но господин113 мой царь,4428 как Ангел4397 Божий;430 делай,6213 что тебе угодно;28965869

28 хотя весь дом1004 отца1 моего был повинен смерти4194 пред господином113 моим царем,4428 но ты посадил7896 раба5650 твоего между ядущими398 за столом7979 твоим; какое же имею я право6666 жаловаться2199 еще пред царем?4428

29 И сказал559 ему царь:4428 к чему ты говоришь1696 все это? я сказал,559 чтобы ты и Сива6717 разделили2505 между собою поля.7704

30 Но Мемфивосфей4648 отвечал559 царю:4428 пусть он возьмет3947 даже все, после того как господин113 мой царь,4428 с миром7965 возвратился935 в дом1004 свой.

31 И Верзеллий1271 Галаадитянин1569 пришел3381 из Роглима7274 и перешел5674 с царем4428 Иордан,3383 чтобы проводить7971 его за Иордан.3383

32 Верзеллий1271 же был очень3966 стар,2204 лет8141 восьмидесяти.8084 Он продовольствовал3557 царя4428 в пребывание7871 его в Маханаиме,4266 потому что был человек376 богатый.39661419

33 И сказал559 царь4428 Верзеллию:1271 иди5674 со мною, и я буду3557 продовольствовать3557 тебя в Иерусалиме.3389

34 Но Верзеллий1271 отвечал559 царю:4428 долго3117 ли мне осталось жить,81412416 чтоб идти5927 с царем4428 в Иерусалим?3389

35 Мне теперь восемьдесят8084 лет;8141 различу3045 ли хорошее2896 от худого?7451 Узнает2938 ли раб5650 твой вкус2938 в том, что834 буду398 есть,398 и в том, что буду8354 пить?8354 И буду8085 ли в состоянии слышать8085 голос6963 певцов7891 и певиц?7891 Зачем же рабу5650 твоему быть в тягость4853 господину113 моему царю?4428

36 Еще немного4592 пройдет5674 раб5650 твой с царем4428 за Иордан;3383 за что же царю4428 награждать1580 меня такою милостью?1578

37 Позволь рабу5650 твоему возвратиться,7725 чтобы умереть4191 в своем городе,5892 около гроба6913 отца1 моего и матери517 моей. Но вот, раб5650 твой, сын мой Кимгам3643 пусть пойдет5674 с господином113 моим, царем,4428 и поступи6213 с ним, как тебе угодно.28965869

38 И сказал559 царь:4428 пусть идет5674 со мною Кимгам,3643 и я сделаю6213 для него, что тебе угодно;28965869 и все, чего бы ни пожелал977 ты от меня, я сделаю6213 для тебя.

39 И перешел5674 весь народ5971 Иордан,3383 и царь4428 также. И поцеловал5401 царь4428 Верзеллия1271 и благословил1288 его, и он возвратился7725 в место4725 свое.

40 И отправился5674 царь4428 в Галгал,1537 отправился5674 с ним и Кимгам;3643 и весь народ5971 Иудейский3063 провожал56745674 царя,4428 и половина2677 народа5971 Израильского.3478

41 И вот, все Израильтяне3763478 пришли935 к царю4428 и сказали559 царю:4428 зачем братья251 наши, мужи376 Иудины,3063 похитили1589 тебя и проводили5674 царя4428 в дом1004 его и всех людей582 Давида1732 с ним через Иордан?3383

42 И отвечали6030 все мужи376 Иудины3063 Израильтянам:3763478 затем, что царь4428 ближний7138 нам; и из-за чего сердиться2734 вам на это? Разве мы что-нибудь съели398 у царя,4428 или получили5375 от него подарки?5379

43 И отвечали6030 Израильтяне3763478 мужам376 Иудиным3063 и сказали:559 мы десять6235 частей3027 у царя,4428 также и у Давида1732 мы более, нежели вы; зачем же вы унизили7043 нас? Не нам ли принадлежало первое7223 слово1697 о том, чтобы возвратить7725 нашего царя?4428 Но слово1697 мужей376 Иудиных3063 было сильнее,7185 нежели слово1697 Израильтян.3763478

2-а Самуїлова

Розділ 19

1 І затремтів цар, і вийшов на горі́шній по́верх брами, та й заплакав. А коли йшов, то так говорив: „Сину мій, Авесало́ме, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, якби я був помер замість тебе, Авесаломе! Сину мій, сину мій!“

2 А Йоаву донесено: „Ось цар плаче, і зачав жало́бу по Авесаломові“.

3 І того дня ця перемо́га обернулася на жало́бу для всього народу, бо того дня народ почув, що казали: „Засмутився цар за своїм сином!“

4 І прокрада́вся народ того дня, щоб увійти до міста, як прокрадається народ, засоро́млений своєю втечею з бо́ю.

5 А цар закрив своє обличчя. І голосив цар сильним голосом: „Сину мій, Авесаломе! Авесаломе, сину мій! Сину мій!“

6 І прийшов Йоав до дому царя, та й сказав: „Сьогодні ти засоро́мив обличчя всіх своїх рабів, які сьогодні врятували життя твоє, і життя синів твоїх та дочо́к твоїх, і життя жінок твоїх, і життя наложниць твоїх,

7 через те, що ти любиш тих, хто тебе нена́видить, і нена́видиш тих, хто тебе любить, бож сьогодні ти виявив, що нема в тебе вожді́в ані слуг. Бо сьогодні я знаю, що коли б Авесало́м був живий, а ми всі сьогодні були мертві, то тоді це було б любе в оча́х твоїх...

8 А тепер устань, і говори до серця свої́х рабів. Бо присяга́ю Господом, якщо ти не ви́йдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночува́ти з тобою, і це буде тобі гірше за всяке зло, що прихо́дило на тебе від молодости твоєї аж дотепер!“

9 І цар устав та й засів у брамі, а всьому наро́дові доне́сли, говорячи: „Ось цар сидить у брамі!“ І посхо́дився ввесь народ перед царське́ обличчя, а Ізраїль повтікав кожен до своїх наметів.

10 І спереча́вся ввесь народ по всіх Ізраїлевих племе́нах, говорячи: „Цар урятував нас від руки всіх наших ворогів, він же врятував нас із руки филисти́млян, а тепер утік із кра́ю перед Авесаломом.

11 А Авесало́м, якого ми пома́зали були́ над собою, помер на війні. А тепер чого ви зволікаєте щоб вернути царя?“

12 І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: „Говоріть так до Юдиних старши́х: Чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому.

13 Ви бра́ття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя?

14 А Амасі́ скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо ти не бу́деш у мене вожде́м ві́йська по всі дні замість Йоава“.

15 І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одно́го чоловіка. І послали вони до царя: „Вернися ти та всі твої слу́ги!“

16 І вернувся цар, і прийшов аж до Йорда́ну, а Юда прийшов до Ґілґалу назу́стріч царе́ві, щоб перепрова́дити царя через Йордан.

17 А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зу́стріч царя Давида.

18 І з ним було тисяча чоловіка з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем.

19 І перейшов поро́н, щоб перепрова́дити царськи́й дім та зробити, що було добре в оча́х його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той перехо́див Йордан,

20 та й цареві сказав: „Нехай пан не порахує мені пере́ступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, — щоб цар не поклав це до серця свого!

21 Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов сьогодні з усього Йо́сипового дому перший, щоб вийти зустрі́ти мого пана царя“.

22 А Авіша́й, син Церуїн, відповів та й сказав: „Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього пома́занця?“

23 А Давид відказав: „Що́ вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану́? Чи сьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?“

24 А до Шім'ї цар сказав: „Не помреш!“ І заприсягну́в йому цар.

25 І зійшов спітка́ти царя й Мефіво́шет, онук Саулів. А він не оправля́в ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, як цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром.

26 І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: „Чому́ ти не пішов зо мною, Мефіво́шете?“

27 А той відказав: „Пане мій ца́рю, — раб мій обмани́в мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю собі осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульга́вий.

28 Та він очерни́в раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, — немов Божий Ангол, тому зроби, що́ добре в оча́х твоїх!

29 Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм паном царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого сто́лу. І яке ж я маю право ска́ржитися перед царем?“

30 І сказав йому цар: „По́що ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поді́лите поле“.

31 І сказав Мефіво́шет до царя: „Нехай він ві́зьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого́!“

32 А ґілеа́дянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб прове́сти його за Йордан.

33 А Барзілла́й був дуже стари́й, віку восьмидесяти́ літ. І він годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна люди́на.

34 І сказав цар до Барзіллая: „Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі“.

35 І сказав Барзіллай до царя: „Скільки ще ча́су життя мого, що я піду́ з царем до Єрусалиму?

36 Я сьогодні віку восьмидесяти́ літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що́ буду їсти та що́ буду пити? Чи послухаю я ще голосу співакі́в та співа́чок? І по́що буде ще раб твій тягарем для свого пана царя?

37 Трохи пере́йде твій раб із царем за Йордан. І чого́ цар висві́дчує мені оце?

38 Нехай раб твій ве́рнеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган пере́йде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що́ добре в оча́х твоїх“.

39 І сказав цар: „Кімга́н пере́йде зо мною, а я зроблю́ йому, що́ миле в оча́х твоїх. І все, що́ вибереш у мене, я зроблю́ тобі!“

40 І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзілла́я, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце.

41 І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепрова́дили царя, а також перейшла́ половина Ізраїлевого наро́ду.

42 Аж ось усі ізра́їльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: „Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепрова́дили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним?

43 І відповіли́ всі Юдині люди Ізраїлеві: „Бо близьки́й цар до нас! І чого то запали́вся тобі гнів на цю річ? Чи справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дару́нки?“

2-я книга Царств

Глава 19

2-а Самуїлова

Розділ 19

1 И сказали5046 Иоаву:3097 вот, царь4428 плачет1058 и рыдает56 об Авессаломе.53

1 І затремтів цар, і вийшов на горі́шній по́верх брами, та й заплакав. А коли йшов, то так говорив: „Сину мій, Авесало́ме, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, якби я був помер замість тебе, Авесаломе! Сину мій, сину мій!“

2 И обратилась победа8668 того дня3117 в плач60 для всего народа;5971 ибо народ5971 услышал8085 в тот день3117 и говорил,559 что царь4428 скорбит6087 о своем сыне.1121

2 А Йоаву донесено: „Ось цар плаче, і зачав жало́бу по Авесаломові“.

3 И входил935 тогда народ5971 в город5892 украдкою,1589 как крадутся1589 люди5971 стыдящиеся,3637 которые во время сражения4421 обратились5127 в5127 бегство.5127

3 І того дня ця перемо́га обернулася на жало́бу для всього народу, бо того дня народ почув, що казали: „Засмутився цар за своїм сином!“

4 А царь4428 закрыл3813 лице6440 свое и громко14196963 взывал:2199 сын1121 мой Авессалом!53 Авессалом,53 сын1121 мой, сын1121 мой!

4 І прокрада́вся народ того дня, щоб увійти до міста, як прокрадається народ, засоро́млений своєю втечею з бо́ю.

5 И пришел935 Иоав3097 к царю4428 в дом1004 и сказал:559 ты в стыд3001 привел сегодня3117 всех слуг5650 твоих, спасших4422 ныне жизнь5315 твою и жизнь5315 сыновей1121 и дочерей1323 твоих, и жизнь5315 жен802 и жизнь5315 наложниц6370 твоих;

5 А цар закрив своє обличчя. І голосив цар сильним голосом: „Сину мій, Авесаломе! Авесаломе, сину мій! Сину мій!“

6 ты любишь157 ненавидящих8130 тебя и ненавидишь8130 любящих157 тебя, ибо ты показал5046 сегодня,3117 что ничто для тебя и вожди8269 и слуги;5650 сегодня я узнал,3045 что если3863 бы Авессалом53 остался жив,2416 а мы все умерли,4191 то тебе было бы приятнее;34775869

6 І прийшов Йоав до дому царя, та й сказав: „Сьогодні ти засоро́мив обличчя всіх своїх рабів, які сьогодні врятували життя твоє, і життя синів твоїх та дочо́к твоїх, і життя жінок твоїх, і життя наложниць твоїх,

7 итак встань,6965 выйди3318 и поговори1696 к сердцу3820 рабов5650 твоих, ибо клянусь7650 Господом,3068 что, если ты не выйдешь,3318 в эту ночь3915 не останется3885 у тебя ни одного человека;376 и это будет для тебя хуже7489 всех бедствий,7451 какие находили935 на тебя от юности5271 твоей доныне.

7 через те, що ти любиш тих, хто тебе нена́видить, і нена́видиш тих, хто тебе любить, бож сьогодні ти виявив, що нема в тебе вожді́в ані слуг. Бо сьогодні я знаю, що коли б Авесало́м був живий, а ми всі сьогодні були мертві, то тоді це було б любе в оча́х твоїх...

8 И встал6965 царь4428 и сел3427 у ворот,8179 а всему народу5971 возвестили,5046 что царь4428 сидит3427 у ворот.8179 И пришел935 весь народ5971 пред лице3942 царя;4428 Израильтяне3478 же разбежались5127 по своим шатрам.168

8 А тепер устань, і говори до серця свої́х рабів. Бо присяга́ю Господом, якщо ти не ви́йдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночува́ти з тобою, і це буде тобі гірше за всяке зло, що прихо́дило на тебе від молодости твоєї аж дотепер!“

9 И весь народ5971 во всех коленах7626 Израилевых3478 спорил1777 и говорил:559 царь4428 избавил5337 нас от рук3709 врагов341 наших и освободил4422 нас от рук3709 Филистимлян,6430 а теперь сам бежал1272 из земли776 сей, от Авессалома.53

9 І цар устав та й засів у брамі, а всьому наро́дові доне́сли, говорячи: „Ось цар сидить у брамі!“ І посхо́дився ввесь народ перед царське́ обличчя, а Ізраїль повтікав кожен до своїх наметів.

10 Но Авессалом,53 которого мы помазали4886 в царя над нами, умер4191 на войне;4421 почему же теперь вы медлите2790 возвратить7725 царя?4428

10 І спереча́вся ввесь народ по всіх Ізраїлевих племе́нах, говорячи: „Цар урятував нас від руки всіх наших ворогів, він же врятував нас із руки филисти́млян, а тепер утік із кра́ю перед Авесаломом.

11 И царь4428 Давид1732 послал7971 сказать559 священникам3548 Садоку6659 и Авиафару:54 скажите1696 старейшинам2205 Иудиным:3063 зачем хотите вы быть последними,314 чтобы возвратить7725 царя4428 в дом1004 его, тогда как слова1697 всего Израиля3478 дошли935 до царя4428 в дом1004 его?

11 А Авесало́м, якого ми пома́зали були́ над собою, помер на війні. А тепер чого ви зволікаєте щоб вернути царя?“

12 Вы братья251 мои, кости6106 мои и плоть1320 моя — вы; зачем хотите вы быть последними314 в возвращении7725 царя4428 в дом его?

12 І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: „Говоріть так до Юдиних старши́х: Чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому.

13 И Амессаю6021 скажите:559 не кость6106 ли моя и плоть1320 моя — ты? Пусть то и то сделает6213 со мною Бог430 и еще3254 больше3254 сделает,3254 если ты не будешь военачальником82696635 при мне,3942 вместо8478 Иоава,3097 навсегда!

13 Ви бра́ття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя?

14 И склонил5186 он сердце3824 всех Иудеев,3063 как одного259 человека;376 и послали7971 они к царю4428 сказать: возвратись7725 ты и все слуги5650 твои.

14 А Амасі́ скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо ти не бу́деш у мене вожде́м ві́йська по всі дні замість Йоава“.

15 И возвратился7725 царь,4428 и пришел935 к Иордану,3383 а Иудеи3763063 пришли935 в Галгал,1537 чтобы встретить7125 царя4428 и перевезти5674 царя4428 чрез Иордан.3383

15 І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одно́го чоловіка. І послали вони до царя: „Вернися ти та всі твої слу́ги!“

16 И поспешил4116 Семей,8096 сын1121 Геры,1617 Вениамитянин1145 из Бахурима,980 и пошел3381 с Иудеями3763063 навстречу7125 царю4428 Давиду,1732

16 І вернувся цар, і прийшов аж до Йорда́ну, а Юда прийшов до Ґілґалу назу́стріч царе́ві, щоб перепрова́дити царя через Йордан.

17 и тысяча505 человек376 из Вениамитян1145 с ним, и Сива,6717 слуга5288 дома1004 Саулова,7586 с пятнадцатью25686240 сыновьями1121 своими и двадцатью6242 рабами5650 своими; и перешли6743 они Иордан3383 пред3942 лицем3942 царя.4428

17 А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зу́стріч царя Давида.

18 Когда переправили5674 судно,5679 чтобы перевезти5674 дом1004 царя4428 и послужить62132896 ему, тогда Семей,8096 сын1121 Геры,1617 пал5307 пред3942 царем,4428 как только он перешел5674 Иордан,3383

18 І з ним було тисяча чоловіка з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем.

19 и сказал559 царю:4428 не поставь2803 мне, господин113 мой, в преступление,5771 и не помяни2142 того, чем согрешил5753 раб5650 твой в тот день,3117 когда господин113 мой царь4428 выходил3318 из Иерусалима,3389 и не держи7760 того, царь,4428 на сердце3820 своем;

19 І перейшов поро́н, щоб перепрова́дити царськи́й дім та зробити, що було добре в оча́х його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той перехо́див Йордан,

20 ибо знает3045 раб5650 твой, что согрешил,2398 и вот, ныне я пришел935 первый7223 из всего дома1004 Иосифова,3130 чтобы выйти3381 навстречу7125 господину113 моему царю.4428

20 та й цареві сказав: „Нехай пан не порахує мені пере́ступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, — щоб цар не поклав це до серця свого!

21 И отвечал6030 Авесса,52 сын1121 Саруин,6870 и сказал:559 неужели Семей8096 не умрет4191 за то, что злословил7043 помазанника4899 Господня?3068

21 Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов сьогодні з усього Йо́сипового дому перший, щоб вийти зустрі́ти мого пана царя“.

22 И сказал559 Давид:1732 что мне и вам, сыны1121 Саруины,6870 что вы делаетесь ныне мне наветниками?7854 Ныне ли умерщвлять4191 кого-либо в Израиле?3478 Не вижу3045 ли я, что ныне я — царь4428 над Израилем?3478

22 А Авіша́й, син Церуїн, відповів та й сказав: „Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього пома́занця?“

23 И сказал559 царь4428 Семею:8096 ты не умрешь.4191 И поклялся7650 ему царь.4428

23 А Давид відказав: „Що́ вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану́? Чи сьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?“

24 И Мемфивосфей,4648 сын1121 Ионафана, сына Саулова,7586 вышел3381 навстречу7125 царю.4428 Он не омывал6213 ног7272 своих, не заботился6213 о бороде8222 своей и не мыл3526 одежд899 своих с того дня,3117 как вышел3212 царь,4428 до дня,3117 когда он возвратился935 с миром.7965

24 А до Шім'ї цар сказав: „Не помреш!“ І заприсягну́в йому цар.

25 Когда он вышел935 из Иерусалима3389 навстречу7125 царю,4428 царь4428 сказал559 ему: почему ты, Мемфивосфей,4648 не пошел1980 со мною?

25 І зійшов спітка́ти царя й Мефіво́шет, онук Саулів. А він не оправля́в ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, як цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром.

26 Тот отвечал:559 господин113 мой царь!4428 слуга5650 мой обманул7411 меня; ибо я, раб5650 твой, говорил:559 «оседлаю2280 себе осла2543 и сяду7392 на нем и поеду3212 с царем»,4428 так как раб5650 твой хром.6455

26 І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: „Чому́ ти не пішов зо мною, Мефіво́шете?“

27 А он оклеветал7270 раба5650 твоего пред господином113 моим царем.4428 Но господин113 мой царь,4428 как Ангел4397 Божий;430 делай,6213 что тебе угодно;28965869

27 А той відказав: „Пане мій ца́рю, — раб мій обмани́в мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю собі осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульга́вий.

28 хотя весь дом1004 отца1 моего был повинен смерти4194 пред господином113 моим царем,4428 но ты посадил7896 раба5650 твоего между ядущими398 за столом7979 твоим; какое же имею я право6666 жаловаться2199 еще пред царем?4428

28 Та він очерни́в раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, — немов Божий Ангол, тому зроби, що́ добре в оча́х твоїх!

29 И сказал559 ему царь:4428 к чему ты говоришь1696 все это? я сказал,559 чтобы ты и Сива6717 разделили2505 между собою поля.7704

29 Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм паном царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого сто́лу. І яке ж я маю право ска́ржитися перед царем?“

30 Но Мемфивосфей4648 отвечал559 царю:4428 пусть он возьмет3947 даже все, после того как господин113 мой царь,4428 с миром7965 возвратился935 в дом1004 свой.

30 І сказав йому цар: „По́що ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поді́лите поле“.

31 И Верзеллий1271 Галаадитянин1569 пришел3381 из Роглима7274 и перешел5674 с царем4428 Иордан,3383 чтобы проводить7971 его за Иордан.3383

31 І сказав Мефіво́шет до царя: „Нехай він ві́зьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого́!“

32 Верзеллий1271 же был очень3966 стар,2204 лет8141 восьмидесяти.8084 Он продовольствовал3557 царя4428 в пребывание7871 его в Маханаиме,4266 потому что был человек376 богатый.39661419

32 А ґілеа́дянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб прове́сти його за Йордан.

33 И сказал559 царь4428 Верзеллию:1271 иди5674 со мною, и я буду3557 продовольствовать3557 тебя в Иерусалиме.3389

33 А Барзілла́й був дуже стари́й, віку восьмидесяти́ літ. І він годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна люди́на.

34 Но Верзеллий1271 отвечал559 царю:4428 долго3117 ли мне осталось жить,81412416 чтоб идти5927 с царем4428 в Иерусалим?3389

34 І сказав цар до Барзіллая: „Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі“.

35 Мне теперь восемьдесят8084 лет;8141 различу3045 ли хорошее2896 от худого?7451 Узнает2938 ли раб5650 твой вкус2938 в том, что834 буду398 есть,398 и в том, что буду8354 пить?8354 И буду8085 ли в состоянии слышать8085 голос6963 певцов7891 и певиц?7891 Зачем же рабу5650 твоему быть в тягость4853 господину113 моему царю?4428

35 І сказав Барзіллай до царя: „Скільки ще ча́су життя мого, що я піду́ з царем до Єрусалиму?

36 Еще немного4592 пройдет5674 раб5650 твой с царем4428 за Иордан;3383 за что же царю4428 награждать1580 меня такою милостью?1578

36 Я сьогодні віку восьмидесяти́ літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що́ буду їсти та що́ буду пити? Чи послухаю я ще голосу співакі́в та співа́чок? І по́що буде ще раб твій тягарем для свого пана царя?

37 Позволь рабу5650 твоему возвратиться,7725 чтобы умереть4191 в своем городе,5892 около гроба6913 отца1 моего и матери517 моей. Но вот, раб5650 твой, сын мой Кимгам3643 пусть пойдет5674 с господином113 моим, царем,4428 и поступи6213 с ним, как тебе угодно.28965869

37 Трохи пере́йде твій раб із царем за Йордан. І чого́ цар висві́дчує мені оце?

38 И сказал559 царь:4428 пусть идет5674 со мною Кимгам,3643 и я сделаю6213 для него, что тебе угодно;28965869 и все, чего бы ни пожелал977 ты от меня, я сделаю6213 для тебя.

38 Нехай раб твій ве́рнеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган пере́йде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що́ добре в оча́х твоїх“.

39 И перешел5674 весь народ5971 Иордан,3383 и царь4428 также. И поцеловал5401 царь4428 Верзеллия1271 и благословил1288 его, и он возвратился7725 в место4725 свое.

39 І сказав цар: „Кімга́н пере́йде зо мною, а я зроблю́ йому, що́ миле в оча́х твоїх. І все, що́ вибереш у мене, я зроблю́ тобі!“

40 И отправился5674 царь4428 в Галгал,1537 отправился5674 с ним и Кимгам;3643 и весь народ5971 Иудейский3063 провожал56745674 царя,4428 и половина2677 народа5971 Израильского.3478

40 І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзілла́я, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце.

41 И вот, все Израильтяне3763478 пришли935 к царю4428 и сказали559 царю:4428 зачем братья251 наши, мужи376 Иудины,3063 похитили1589 тебя и проводили5674 царя4428 в дом1004 его и всех людей582 Давида1732 с ним через Иордан?3383

41 І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепрова́дили царя, а також перейшла́ половина Ізраїлевого наро́ду.

42 И отвечали6030 все мужи376 Иудины3063 Израильтянам:3763478 затем, что царь4428 ближний7138 нам; и из-за чего сердиться2734 вам на это? Разве мы что-нибудь съели398 у царя,4428 или получили5375 от него подарки?5379

42 Аж ось усі ізра́їльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: „Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепрова́дили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним?

43 И отвечали6030 Израильтяне3763478 мужам376 Иудиным3063 и сказали:559 мы десять6235 частей3027 у царя,4428 также и у Давида1732 мы более, нежели вы; зачем же вы унизили7043 нас? Не нам ли принадлежало первое7223 слово1697 о том, чтобы возвратить7725 нашего царя?4428 Но слово1697 мужей376 Иудиных3063 было сильнее,7185 нежели слово1697 Израильтян.3763478

43 І відповіли́ всі Юдині люди Ізраїлеві: „Бо близьки́й цар до нас! І чого то запали́вся тобі гнів на цю річ? Чи справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дару́нки?“